Додому Сервірування

Сервірування

«Вечеря може бути і романтичним, і урочистим, і сімейним. Це час, коли за вікном вже темно і всі підбивають підсумок дня. За столом можуть зібратися як домашні, так і гості, яким завжди раді.
Дизайнер-декоратор Вікторія Волковська — креативна і талановита учасниця конкурсу «Вернісаж святкових сервировок», що проходив у рамках виставки Pro Maison Show 2017.
Великодній сніданок — це одна з традицій сучасної сімї, яка збирається разом за одним столом, щоб відзначити світле весняне свято. Ми готуємо не просто частування, в центрі якого виступають великдень, паска та крашанки.
«Обід у колі сімї – це посиденьки в основному у вихідні, коли вся сімя будинку і може зібратися за круглим столом. Це прекрасна можливість запросити в гості друзів і по-особливому накрити стіл», - вважає наш декоратор Інна Соколова.
Хіба влітку можна обійтися без фруктів? Звичайно, немає. Тому декоратори Villa Grazia з натхненням взялися за створення тематичної сервіровки, основою якої стала наша нова колекція італійської керамічної посуду з зображенням персиків.
Навіть дорослі вірять в чудеса, збираючись за столом напередодні Новорічної ночі або в святвечір. І вони трапляються! Ми впевнені, головний провісник волшби — магія дизайну.
Літо в розпалі, ми все більше на свіжому повітрі. На дачах і терасах прижилася вулична меблі, яка приймає гостей та господарів. Ми зробили кілька вуличних сервировок, використовуючи наш гобеленовий текстиль і посуд, і ось що у нас вийшло.
«Я так живу...» — назва роботи, яка завоювала друге місце на конкурсі «Вернісаж святкових сервировок». Її автор, талановитий архітектор і декоратор Галина Привалова, висловила в елегантній романтичної композиції не тільки свій талант, але й своє ставлення до мистецтва сервірування: «Я була б дуже рада, якби люди мали і можливість, і бажання доставити естетичне і кулінарне задоволення своїм близьким, — розповіла наша фіналістка.
Ледь на стіл лягла скатертину «Новорічна феєрія» (гобелен, Emilia Arredamento), як стало ясно — свята не минути. Строкатість текстилю трохи заспокоїлася під масивною, глазурованої керамікою з головною опуклої сніжинкою в «серце» кожного предмета і групою дрібних трохи віддалік.
Накриваючи стіл біля води, руки потягнулися за цією дивовижною блакитний посудом з португальської майоліки. То ми побачили в цьому особливий відтінок вже холодної води в озері, то захотілося яскравості на тлі глибокої осені.

Це цікаво!